Історія

Урок № 1  в 5 класі 
Тема:  Історія як наука
Мета: навчити учнів правильно застосовувати поняття «історія», «історики»; працювати з підручником, його методичним апаратом, вільно орієнтуватися у структурних елементах підручника; виховувати почуття гордості за історичне минуле українського народу, відчуття належності до процесу історичного розвитку України, бажання вивчати предмет історії.
Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, ілюстрація.
Основні поняття: історія, історія України, всесвітня історія.
Персоналії: М. Грушевський.
Очікувані результати: учні зможуть правильно застосовувати поняття «історія», пояснювати, хто такі історики; отримають навички роботи з підручником «Вступ до історії».
                  Історія — це вчитель, збагачений тисячолітнім досвідом людства.
                                                                                                       Автор невідомий
I.  Організаційний етап
Познайомитися з учнями, створити сприятливу психологічну атмосферу.
II. Мотивація навчальної діяльності
Поетична хвилинка
Прослухайте уривок із вірша Володимира Сосюри.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Вступне слово вчителя
Любі друзі! Вітаю вас із переходом до середньої школи, тепер ви уже п’ятикласники! Цього року на вас чекає зустріч із багатьма новими предметами. Сьогодні на уроці ми познайомимося з одним із них. Гадаю, що, навчаючись у молодшій школі, ви із захопленням слухали оповіді своїх старших товаришів про скарби і старовинні рукописи, про київських і галицьких князів, про українських середньовічних лицарів — козаків, про те, який тривалий шлях здолала Україна до здобуття державної незалежності.
Отже, сьогодні ми розпочнемо знайомство з дуже цікавим предметом, який будемо вивчати протягом наступних семи років, — з історією.
На цьому уроці ми дізнаємося, що означає слово «історія», що вивчає ця сповнена таємниць і нова для вас наука. А також познайомимося з нашим незамінним помічником, який допоможе пізнати всі таємниці історії, — із підручником.
Отож, вирушаймо в подорож до країни Історія.
Метод «Мікрофон»
Застосовуючи метод «Мікрофон», можна швидко опитати значну частину учнів. Повинен говорити лише той учень, якому надано уявний мікрофон. Під час опитування відповіді не коментуються і не оцінюються.
Усталеною є думка, що без минулого немає майбутнього. Поясніть, як ви розумієте наведений вислів.
ІII.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Історія як навчальний предмет і наука.
2. Українські вчені-історики.
3. Структура підручника.
1.  Історія як навчальний предмет і наука
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Метод «Асоціації»
 Учитель роздає на кожен ряд аркуш паперу, на якому учні по черзі мають написати асоціації (слово, словосполучення) зі словом «історія» (для учнів із високим рівнем учнівських компетентностей — написати власне розуміння поняття «історія»). Представник від кожного ряду зачитує відповіді. Учитель організовує обговорення отриманих результатів.
Розповідь учителя
Слово «історія» прийшло до нас із грецької мови й означає оповідь про минулі події. Історія — це наука, яка вивчає діяльність людини, розвиток окремих держав і народів. Тобто історія розповідає про всі події, що відбувалися в житті людей від найдавніших часів до сьогодення. Історія — це пам’ять людства. Ми згадуємо минуле для того, щоб не заблукати на життєвих шляхах, не забути, хто ми і звідки. Майбутня доля України залежить від вас, тому потрібно знати історію своєї держави, свого народу.
Історія — надзвичайно цікава та різноманітна наука. Адже, окрім названого, історики вивчають історію житла та меблів, одягу та зачісок; досліджують, скільки разів на день і чим саме харчувалися люди в різні часи; якими іграшками гралися діти тисячу років тому.
Словник
Історія — це наука про минуле людства.
Розповідь учителя
Минуле, своя історія є у всіх народів, що живуть на нашій планеті. Кожна людина прагне дізнатися, хто вона, як жили її предки. У давнину казали: «Поділися з нами своєю історією, і ми скажемо, хто ти».
Дидактична гра «Інтерв’ю»
Умови гри. Учитель виконує роль журналіста, який по черзі ставить учням запитання.
Що цікавого розповідали вам батьки, а також бабусі та дідусі про історію вашої родини?
Метод «Мікрофон»
Під час вивчення яких предметів у молодшій школі ви зустрічалися з подіями та постатями вітчизняної історії? Наведіть приклади.
Робота за картками
 Роздати на кожну парту картку, на якій зазначений цікавий факт з історії України. Після опрацювання матеріалу картки учні розповідають однокласникам, про що вони дізналися
Картка 1
Першими тваринами, прирученими людиною на території України, були собака та свиня. Це відбулося в період мезоліту — середнього кам’яного віку.

Картка 2
Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам’ятках, були кіммерійці, які оселилися в Причорномор’ї, південних степах України. Цей народ займався скотарством, а отже, вів кочовий спосіб життя.

Картка 3
Найдавнішими спорудами на території України, збудованими до винаходу технічних засобів будівництва, є кургани. Перші дослідники називали їх «пірамідами південних степів». Відомими курганами скіфських часів є Чортомлик і Товста Могила.

Картка 4
Перший на території України «перепис населення» здійснив скіфський цар Аріант, який прагнув полічити кількість своїх підлеглих. Погрожуючи смертною карою, він наказав усім дорослим чоловікам своєї держави принести по бронзовому вістрю стріли. Їх виявилося настільки багато, що цар вирішив спорудити з них собі пам’ятник. Він звелів розплавити вістря і відлити мідну посудину. Вона вміщувала щонайменше 6 тис. літрів, а товщина її стінок становила шість пальців.

Картка 5
Відкриття першої школи в Україні відбулося 988 року в Києві за часів князювання Володимира Святославовича. Навчатися у школі могли дозволити собі лише діти заможних киян.

Картка 6
Першим видатним лікарем Київської Русі вважається Агапіт, який користувався великою популярністю серед усього населення стародавнього Києва. Лікував він переважно травами.

Картка 7
Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі». Це була праця про лікування травами, яку склала у Х ст. Євпраксія Мстиславівна, онука Володимира Мономаха.

Картка 8
Козацькі човни називалися «чайки». Вони не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких човнів-галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки й 3—5 метрів завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщувалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат.

Картка 9
Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька академія, заснована в 1576 році у місті Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад Києво-Могилянська академія, заснована у 1632 році у Києві. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.



Картка 10
Вирушаючи волами по сіль переважно до Азовського і Чорного морів, чумаки брали з собою півня, який був для них своєрідним годинником. Адже, не маючи ні годинників, ні карт, вони вміли визначати час і свій маршрут. А орієнтиром маршруту було сузір’я Чумацький шлях.
Узагальнююча бесіда
1) Чому важливо знати історію свого народу, своєї Батьківщини? Власну думку обґрунтуйте.
2) Поміркуйте, чи може історія вашого життя та життя вашої родини вважатися історією вашої Батьківщини. Чому?
3) Як ви розумієте вислів: «Історія — це вчитель, збагачений тисячолітнім досвідом людства»?
2.  Українські вчені-історики
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
Про події сивої давнини ми дізнаємося завдяки копіткій праці її дослідників — істориків. Першим істориком став давньогрецький учений Геродот. Він написав працю «Історія», що налічує дев’ять томів. Нащадки шанобливо назвали Геродота «батьком історії».
На українських землях теж писалися історичні твори. Першими такими працями були літописи. Свою назву вони отримали через те, що літописець вів розповідь про події за «літами», тобто за роками. Найбільший літопис був написаний 900 років тому у Києві давньоруським літописцем Нестором. Згодом з’являються козацькі літописи. На їхніх сторінках розповідалося про життя та побут козаків, найвизначніші битви та перемоги українських лицарів.
Минали роки, і на зміну літописцям прийшли професійні історики. Так, Дмитро Яворницький усе своє життя присвятив дослідженню українського козацтва. Понад 100 років тому археолог Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля, що на Київщині, відкрив пам’ятки трипільської культури. Водночас археологу Борису Мозолевському пощастило у кургані Товста Могила, що на Дніпропетровщині, зробити сенсаційну знахідку — багате скіфське поховання, серед скарбів якого була славнозвісна золота пектораль.
Щоб у вас не склалося враження, що дослідження історичного минулого є суто чоловічою справою, задля справедливості слід сказати і про жінок-істориків. Так, праця Олександри Єфименко посіла перше місце в конкурсі на кращий підручник з історії України. Водночас за підручником з історії України Наталії Полонської-Василенко навчаються протягом кількох десятиліть усі майбутні історики — студенти історичних факультетів з усієї України.
Серед дослідників історії України окремо стоїть постать «батька» української історії Михайла Грушевського.
Робота з роздавальним матеріалом
Оформити пропонований текст для розповіді вчителя у вигляді роздавального матеріалу. Учитель організовує роботу із прочитання тексту вголос «ланцюжком».
 (Учитель демонструє учням портрет М. Грушевського.)
«Я походжу з давньої, але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті», — писав в автобіографії Михайло Грушевський. Майбутній учений-історик народився в учительській сім’ї у польському місті Холм. Невдовзі Михайло разом із сім’єю переїхав на Кавказ.
Мати Михайла була родом із села Сестринівка, що на Вінниччині. М. Грушевський із любов’ю згадував батьківщину матері: «Я любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї і линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя. …Я кохався у тому селі, що… мало усі українські прикмети: чепурненькі хатки, солом’яні стріхи, садки, городи, перелази, зарослі вербами береги…».
Живучи далеко від України, слухаючи розповіді батька, Михайло цікавився всім українським, захопився вивченням минулого України. Тому і не дивно, що вищу освіту М. Грушевський вирішив здобувати в Україні, у Києві. Навчався старанно і наполегливо, багато читав.
М. Грушевський став ученим світового рівня, написав понад 2000 праць з історії України, української літератури тощо. Найвідомішою його працею є «Історія України-Русі», що налічує 10 томів.
Недарма М. Грушевського називають «батьком» української історії, адже він у своїх працях описав історичний розвиток українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Його наукова праця — невичерпне джерело мудрості на всі віки.
Бесіда
1) Що ви дізналися про М. Грушевського?
2) Чому М. Грушевського називають «батьком» української історії?
3.  Структура підручника
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Загадка
Учні кожного ряду отримують картку із загадкою. Перемагають учні того ряду, які найшвидше її розгадають.
Картка 1
Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.

Картка 2
Поля письменник-агроном
Засіяв буквами-зерном.
Отож, читачу, поспішай
Зібрати мудрий урожай.

Картка 3
Всім про все вона розкаже
І малюночки покаже.
Усіх розуму навчить,
Хоч сама завжди мовчить.
Відповідь: книга.
 Колективна робота
Учні під керівництвом учителя знайомляться зі структурними елементами підручника.
Бесіда
1) Що означає назва підручника?
2) Що зображено на обкладинці та форзацах підручника?
3) Зі скількох розділів складається підручник? Прочитайте їхні назви.
4) На скільки параграфів поділяється кожний розділ?
5) Що означають умовні позначки, вміщені у параграфі?
Робота з підручником
Прочитайте «ланцюжком» (по одному реченню) передмову підручника.
Робота у групах
 Учні під керівництвом учителя об’єднуються у групи. Кожна група має досліджувати окремий розділ підручника за його змістом. Члени групи самостійно прочитують назви параграфів і готують лаконічну презентацію свого розділу. Презентація може починатися словами: «Вивчаючи історію у п’ятому класі, ми дізнаємося про…».
Колективна робота
Під час знайомства зі структурою параграфа учитель акцентує увагу учнів на тому, що текст параграфа поділяється на пункти, а пункти, у свою чергу, — на абзаци. Учитель звертає увагу п’ятикласників на те, що кожний параграф складається з рубрик, наприклад «Словник», «Запитання та завдання» тощо.
Пояснення учителя
Учитель наголошує, що після прочитання параграфа необхідно перевірити, яким чином учні засвоїли новий матеріал. Із цією метою слід виконати завдання та відповісти на запитання, вміщені наприкінці параграфа. Якщо на деякі запитання вони одразу не можуть дати відповідь, потрібно ще раз прочитати відповідний пункт параграфа.
IV.  Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Завдання
Розташуйте записані на дошці букви у правильній послідовності і поясніть зміст утвореного поняття.
ЯІРОТСІ
Відповідь: історія.
Бесіда
1. Що вивчає історія України?
2. З яких структурних елементів складається підручник і параграф?
V. Підсумки уроку
Основні висновки:
    історія — це наука про минуле людства;
    історія України є складовою частиною всесвітньої історії і досліджує, де, коли і як жив український народ;
    про історичні події ми дізнаємося із праць істориків;
    «батьком» історії України називають Михайла Грушевського;
    структурно підручник з історії поділяється на розділи, розділи — на параграфи. Кожний параграф складається з пунктів, які поділяються на абзаци.
VІ.  Домашнє завдання
1. Підручник.




Комментариев нет:

Отправить комментарий